До краю наливай

На столі порожні чашки, в голові вже туман.
Ми сьогодні без загашки та тримаємо свій тарана.
Хтось сміється,
Хтось мовчить, хтось вже вчора все забув,
Та у серці ще гудить.
Цей наш шумик, цей наш груд.
Ще один ковток — і знов по колу.
Поки вечір не замовк, ми не йдемо додому.
Мала, до краю наливай нам, наливай.
Давай, табак доверху забивай нам,
Забивай, мала.
Пацани сьогодні тузять, пацани сидять.
Завтра будемо це тільки згадувать.
На підлозі наші кроси, на душі легкий пожар.